Активний відпочинок на Айя (Балаклава, Крим) - літо 2012

Печать
11.03.2013 18:00
 
                Сьогодні найшло натхнення і я вирішив трошки розповісти про ту чудову поїздку, яка трапилася у червні-липні 2012 р.

В це місце, де відбувалися події, ми потрапили у 1993 році, коли Севастополь і Балаклава були ще закритими містами. На всьому узбережжі (приблизно 8 км) стояло не більше 5 наметів. До пляжів ходив один корабель 2 рази в день – зранку і ввечері. Тоді наша група складалася з 5 дорослих і 7 дітей – наймолодшою була моя донька  (2 роки і 3 місяці), старшому було 10 років. За подальші роки об’їздили багато місць (у тому числі практично весь Крим) і у 2008 році вже з іншими дітьми, серед яких був мій молодший син віком 1 рік і 8 місяців ми повернулися в це місце, в якому, на мою думку, об’єднані самі сприятливі умови для відпочинку, фізичного та духовного розвитку особистості, присутні і різнобарвний підводний світ, і тіні високих дерев, і питна вода з природного джерела, і гори, і історичні пам’ятки…

Все це підштовхнуло мене до прийняття рішення щодо щорічного оздоровлення дітей в цьому місці – і кожен рік з 2008 року ми приблизно загалом місяць знаходимося тут – в урочищі Аязьма.

У зв’язку з Євро-2012 було сплановано 2 заїзди: з 16.06.- 02.07.2012 р. та з 07.07.- 23.07 2012 р. Балаклава нас зустріла теплим вітерцем, яскравим сонцем і теплою течією. За весь час відпочинку температура води була вищою за 23 градуси (2 дні – 20 градусів), термоклин вище 16 метрів не підіймався, дощів практично не було, штормів теж. Завдяки таким ідеальним умовам нам випала нагода об’єднати всі можливі (для цього місця) різнопланові напрями розвитку та пізнання особистості.

Активною фізичною пізнавальною діяльністю діти займалися шляхом навчання основам гірсько-пішохідного туризму на реальній місцевості, туристичним радіальним подорожам, шляхом навчання основам плавання, пірнання з маскою, трубкою, ластами, основам підводного плавання (як на затримці дихання так і з аквалангом), здійсненням комбінованих мандрівок (в один бік ідемо пішки, а повертаємося уплав). При цьому проводилося ознайомлення з надводним та підводним світом, з особливостями поведінки в окремих ситуаціях, виховувалася любов до навколишнього середовища, особлива увага приділялася техніці безпеки та прийняття правильного рішення в нестандартних ситуаціях, тощо.

Вдень і ввечері (після 19 години), відпочиваючи від активної програми, ми займались різними розвиваючими логічними іграми, малюванням. Хлопці також полюбляли грати в шахи, шашки – декілька раз мене обігравали.

Взагалі розпорядок дня і планування на день повністю залежало від погодних умов, самопочуття та побажання дітей. У більшості випадків підйом о 7-00, масаж окремих частин голови (профілактика ЛОР захворювань та підготовка до плавання), умивання, зарядка (30-40 хв.), вільний час перед сніданком, підготовка до активної програми, сніданок (8-30 – 9-00), активна програма, обід, відпочинок та інтелектуальна програма, активна програма, вечеря, інтелектуальна програма. Коли ми здійснювали тривалі мандрівки, то підйом міг бути і о 6-00, вихід із табору о 7-00. Підводні занурення із балонами завжди робили до сніданку. Відбій приблизно о 21-30.

Самим вагомим результатом для мене є досягнення одного з найкращих моїх учнів (віком 10 років), який без перерви провів 2 зміни підряд і зміг опанувати все по максимуму. Він не тільки став вільно пірнати на затримці дихання на глибину 11 метрів, а й навчився “повільно” спостерігати за мешканцями підводного світу не пугаючи їх, зміг вільно парити з аквалангом, швидко забиратися з системою по скелі 2 категорії складності, допомагати іншим в походах і – в 3-х останніх походах повністю справлявся як помічник інструктора. Він жив цим життям, хотів навчитися, хотів пізнати як можна більше - і тому у нього все вийшло. Хочу ще зазначити, що він також на відмінно пройшов наступний похід на байдарках по річці Сіверський Донець. Якщо у батьків буде бажання і можливість – я із задоволенням буду його розвивати і далі (сьогодні вже для таких учнів розроблена окрема індивідуальна програма).

Самим маленьким учасником був 2-річний хлопчик (їздив з мамою).

Незважаючи на щільний графік роботи, приділяв час і власному відпочинку (хоча це відпочинком можна назвати тільки умовно) - своїм тренуванням, підводному полюванню та підводним спостереженням, а це діє як наркотик – жене під воду похлеще, ніж дружина або наглядач на роботу.

З нами у червні поруч відпочивала родина рибалок, тому було про що порозмовляти і чим поділитися. Вони виходили на риболовлю на надувному човні  зі сходом сонця приблизно за 500 м від берега (там глибини 40-50 метрів) і ловили султанку, потім її коптили – смакота!

Я пірнав як вдень так і вночі. В цей раз мені товариш дав на тестування декілька підводних ліхтарів з метою визначення напряму розробки і виготовлення більш універсальних надійних моделей з невеликою собівартістю - тому роботи у мене додалося.

Вночі найбільшу кількість риби я бачив в 20 числах червня. Полювання у мене перетворилося в цікаву мандрівку і я пожалкував, що не взяв з собою фотоапарата. Такої кількості великих (приблизно за 1 кг) скорпен я ніколи в Криму не зустрічав. Було таке враження, що їх просто розсипали з великої діжки. На одному камені на глибині 5 метрів в радіусі 0.5 м поруч лежало 3 великих скорпени і сиділи 2 великих краби. В траві ховалися “монстри”. Інші риби також плавали, як в акваріумі. На наступну ніч цю красу хотів показати іншим дорослим, але – було взагалі практично пусто і прийшли медузи.

Кефаль була практично завжди – тільки змінювалася глибина її пересувань. Середня глибина, на якій можна було зустріти крупну кефаль складала 8-10 метрів. Зубарів зустрічав після 6 метрів і рідко. Горбили почастішали з’являтись після 10 липня. Причому їх можна було зустріти під берегом у гротах на глибинах від 4 метрів. 3 рази, коли робив засідки на глибинах 13-15 метрів, на мене несподівано на великій швидкості виходили по-одному луфарі (більш ніж 60 см) з боку моря по напряму до берега і проходили на відстані не більше 2-х метрів. В ці моменти прозорість води досягала приблизно 4-5 метрів. Ласкирів було багато, але невеликих. 2-х великих (за 40 см) зустрів в каменях на глибині приблизно 13 метрів.

Зараз міркую про придбання підводної відеокамери…

Взагалі, саме головне в таких організованих експедиціях – це бажання людини здійснювати навчання і пізнання, вміння відчувати себе частинкою навколишнього світу, щиро радіти всьому, що трапляється, філософськи відноситися до всіх подій і життя…

 

Познавая мир – познаешь себя,

познавая себя – открываешь врата…

 

 

Набираємо групу в експедицію у червні-липні 2014 р. тут: http://bit.ly/1dH39Kt

Автор: ПСС Печать
прочитано: 1762 раз
Оценка: 
комментариев: 0

комментировать

КОММЕНТИРОВАТЬ
Имя:
Email:
Текст сообщения: *
 
Поля обозначенные * обязательны для заполнения!
 
Статьи добавить
Разместить свой отчет о рыбалке, может только зарегистрированный пользователь, войдите в личный кабинет и добавьте статью или зарегистрируйтесь, если Вы еще не зарегистрированы.